!!!!УВАГА!!!!!

Школа майбутнього першокласника на базі Городоцької ЗОШ І-ІІІ ступенів
розпочне свою роботу
з 30.05.2016 року по 03.06.2016 року - перший етап;
з 15.08.2016 р. по 19.08 2016 року - другий етап.
Критерії готовності дитини до школи

Картинки по запросу школа майбутнього першокласника

критерії

Першокласник сьогодення і першакласник в минулому – різні поняття. В наш час від дитини в першому класі вимагають більше, ніж це було раніше. Тому, щоб адаптація до школи проходила нормально і у дитини не зникло бажання вчитися, малюк повинен бути ГОТОВИЙ ДО ШКОЛИ
Існує ряд показників, за якими ми можемо визначити чи готова дитина до школи. Тут зібрані всі основні критерії, за якими психологи здійснюють відбір.
Отже, було б добре якби дитина змогла б:
1. Назвати себе (П. І. Б.), маму, тата, бабусю, дідуся (орієнтація у внутрішньосімейних зв’язках)
2. Знати пори року, кількість і назви місяців у році, днів у тижні. Знати які зараз рік, тиждень, день. Вміти відповісти на питання типу «Коли птахи відлітають на південь», «Коли холодно і іде сніг», «В який день люди не ходять на роботу», «В яку пору року листя жовтіє» …
3. Розказати назви всіх оточуючих її предметів: меблі, посуд, одяг, побутові та електроприлади, рослин, тварин, явищ природи, назви улюблених мультфільмів, казок, книжок, імена улюблених героїв.
4. Вміти прочитати (можна по складам) невеликий, простий текст з декількох речень.
5. Бути в змозі написати або скопіювати просту фразу, наприклад, «він їв суп»
6. Прямий і зворотний відлік в межах 20.
7. Вміти складати і віднімати числа в межах 10.
8. Володіти навичками узагальнення (в картинках вибрати що об’єднує …), виключення з ряду.
10. Знаходити схожість і відмінності між предметами.
11. Вміти скласти розповідь за картинкою або за серією картинок.
12. Знати основні геометричні фігури – коло, овал, прямокутник, трикутник, квадрат, вміти їх намалювати.
13. Запам’ятати 5-7 слів з 10 чітко названих.
14. Вміти розповісти напам’ять невеликий вірш
15. Вміти відповісти на питання: що буває раніше – обід чи вечеря, хто більший – корова або коза, у корови дитинча теля, а у коня …
16. Знати 10-12 основних кольорів.
17. Вміти намалювати фігуру людини з усіма основними частинами тіла.
18. Слухати казку і переказати ключові події.
19. Утримувати увагу на заданому виді діяльності 10 хв.
20. Розуміти що таке школа, чим там займаються і навіщо туди ходять.
21. Вміти визначати напрямок: вперед, назад, направо, наліво, вгору, вниз.
22. Уважно слухати і виконувати завдання, які пропонуються в усній формі;
23. Може самостійно виконувати необхідне завдання за зразком, який сприймається зором.
Фізіологічні показники:

1. Зміна не менше 5 молочних зубів на корінні.
2. Дістає рукою через верхівку до верхньої частини протилежного вуха (Філліпінський тест).
3. Якщо дитина стоїть боком проявляється прогин хребта в попереку.
4. Яскраво проявляються суглоби на пальцях і колінах.
5. Вміє кидати і ловити м’яч.
6. Вміє зав’язувати шнурки, застібати ґудзики, блискавки – це ознака розвитку дрібної моторики.
7. При рукостисканні – її великий палець вгорі.
8. Скачок в зрості.
9. Може повторити прості пальчикові ігри (наприклад, по столу переминати пальцями, зробити пальцями «перемога» і т. д.).

Йога для детей: 5 поз, которые превратят любого сорванца в спокойного ребенка.

Дети капризничают совсем не из-за своего дурного характера или плохого воспитания. Причины упрямства, истерик и вздорного поведения — совсем другие. Малыш не хочет идти гулять? Не хочет спать? Отказывается от еды? С высокой вероятностью можно сказать, что он чувствует себя некомфортно, находится в состоянии стресса и напряжения и пытается аккумулировать эту энергию в непривычные и очень плохие, по мнению взрослых, поступки. Когда взрослый человек злится и переживает стресс, он справляется с этим по-разному: кто-то занимается спортом, кто-то курит, кто-то медитирует и практикует йогу… Йога отлично подходит и детям. Этот метод укрепит здоровье маленького существа и позаботится о его нервной системе. Занятия йогой принесут ребенку массу удовольствия, ведь это так похоже на захватывающую игру!

1. Пчелка
Попроси ребенка сделать глубокий вдох. Опуститесь на коленки, заведите руки за спину. Выдыхая, опускайте голову вниз и жужжите, как пчелы. Правильное дыхание — основной момент, глубокие вздохи моментально успокаивают и помогают ребенку бороться с подавляемыми эмоциями.

2. Поза котика
Разочарование, стресс и гнев легко преодолеть с помощью этой простой позы. Научи ребенка глубоко дышать и выгибать позвоночник, как настоящий кот. Это укрепит мышцы спины и придаст ребенку уверенности в собственных силах. Позвоночник — ось, вокруг построена вся деятельность человека. Втягивание живота и напряжение мышц спины очень благотворно сказывается на позвоночнике и помогает научиться контролировать негативные эмоции.

3. Облако
Эта замечательная поз помогает выпустить наружу все скрытые зажимы и травмы, которые переживает ребенок. Глубоко вдыхая и выдыхая, ребенок должен представить, как все эмоции, которые его мучают, уходят вверх, в облака. Тянуться вверх руками к облакам — просить помощи у неба, набираться энергии. Если обучить ребенка этой технике, он сможет оставаться энергичным и уравновешенным даже в самых сложных ситуациях.

4. Поза дерева
Идея этой позы — научиться сохранять баланс, быть в гармонии, даже когда это кажется невозможным. Концентрация помогает стабилизировать состояние. Необходимо стать прямо, выпрямить спину, расправить плечи, дышать глубоко. Одну ногу нужно подогнуть и застыть, опираясь на другую ногу. Руки должны быть прямыми, лучше всего представлять, что это — веточки дерева, на котором живут удивительные добрые друзья: позитивные эмоции в образах разных животных.

5. Поза ребенка
Эта поза оказывает глубоко успокаивающее действие на центральную нервную систему, дарит ребенку чувство безопасности. Станьте на колени, свернитесь калачиком, руки держите вдоль туловища. Дышите глубоко, используя весь объем легких. Эта поза помогает спокойно заснуть даже очень активным детям, возбужденным после насыщенного событиями дня.

Если ты научишь ребенка с детства воздействовать на свое эмоциональное состояние с помощью движений физического тела, он вырастет уравновешенной, психически здоровой личностью. Современный мир переполнен разной энергией, и дети особенно чутко на всё реагируют. Не спеши ругать капризного малыша — лучше покажи ему способ, который подарит ребенку спокойствие, вместо крика и наказаний выбирай спокойные разъяснения и наставления. Нервных переживаний у маленького человека хватает и без тебя.
Йога для детей — отличный способ проводить время с ребенком, бесценная польза для организма и укрепление нервной системы. Стоит попробовать это исключительное развлечение!

10 фраз, которые учителя хотели бы сказать родителям

Коммуникация между родителями и учителями очень важна. Что же поможет ее наладить?

Фото: RIANЧтобы помочь родителям и школьным учителям преодолеть проблемы в общении, психологи расспросили педагогов о том, какие вопросы чаще всего становятся камнем преткновения. – пишет NBC News. Вот 10 основных идей, которые учителя хотели бы донести до родителей.

1. Дайте новому учителю шанс. Так уж устроена человеческая психика, что любое новшество сначала воспринимается в штыки. Постарайтесь все-таки понять и принять нового учителя, тогда и ребенку это будет сделать легче.

2. Учитель – обычный человек. Учителя признаются: «Сложность нашей работы не столько в том, чтобы учить ребенка, сколько в том, чтобы родители были довольны этим процессом». Но учителя – такие же люди, как все, у них бывают удачные и неудачные дни, плохое и хорошее настроение. Никто не может быть супергероем 24 часа в сутки.

3. Примите новые методы обучения. Современные дети сильно отличаются от того, какими вы были в своем детсве. Учебные программы и педагогические методы постоянно подстраиваются под новое время, а потому не могут оставаться прежними. Просто примите это как данность и доверьтесь профессионалам.

4. Ничего страшного, если ребенок стал хуже учиться. Большинство учеников, особенно в средней школе, склонны вступать в периоды «американских горок», когда учеба то дается легко, то вызывает неприятие и трудности. Важно отнестись к этому с пониманием и не давить на ребенка. Опыт «провалов» научит школьника преодолевать трудности и снова подниматься на вершину.

5. Научитесь слушать. Для каждого родителя его ребенок самый лучший, и порой бывает нелегко выслушивать критику в его адрес. Но вы должны понимать, что родительские собрания – это не «поле битвы», а обсуждение с целью роста и развития ребенка. Попробуйте не просто слушать, а именно услышать то, что хочет донести до вас учитель, не ослепленный родительской любовью к вашему чаду. Может, в его критике все-таки есть доля правды?

6. Домашнее заданее для детей, а не для родителей. Можно помогать ребенку, но нельзя делать задание вместо него. Также учителя не советуют оправдывать невыполнение «домашки» обстоятельствами типа «у ребенка до поздна музыкальная школа» или «на носу спортивные соревнования». Такие оправдания отучат от ответственности, в будущем ребенок всегда будет находить «отмазку», почему не смог сделать то, что от него требовалось.

7. Интересуйтесь учебой ребенка, даже если он в старших классах. Родители первоклашек гораздо чаще видятся и общаются с учителями, чем те у кого сын или дочь – старшеклассники, и напрасно! Уровень напряжения и стресса в старших классах самый высокий. Интересуйтесь делами своего ребенка, даже если он выглядит вполне взрослым и самостоятельным.

8. Учителя тоже имеют право болеть. Это вроде бы очевидно, однако, не всегда нормально воспринимается родителями, которые привыкли возмущаться, если учитель находится на больничном дольше недели. Увы, проблемы со здоровьем бывают у всех, и к этому необходимо относиться с пониманием.

9. Не позволяйте детям обсуждать учителей. Если вы собрались с мужем или подругами обсудить учебный процесс, не позволяйте присутствовать при этом детям. Также не разрешайте ребенку неуважительно отзываться о педагоге даже если сами считаете, что он не прав. Школьнику будет еще труднее чему-то научиться у человека, который дискредитирован в его глазах.

10. Оценки важны, но они не цель. Ни к чему в жизни не следует относиться слишком серьезно. Да, оценки важны, но они лишь отображают успехи ребенка в каждый конкретный момент времени. Не стоит делать трагедию из двойки по математике. Лучше подумайте как это можно исправить.

Что должен уметь первоклассник: памятка родителям

Требования к будущим школьникам во многом зависят от того, в какое учебное заведение пойдет ваш ребенок.

 Фотобанк Лори

Мы не будем акцентировать внимание на особых условиях подготовки к учебе в элитных образовательных учреждениях, речь пойдет о подготовке к обучению в обычной начальной школе.

Должен ли дошкольник уметь читать до школы?
По этому поводу мнения кардинально отличаются. Очень многие уверены, что должен! Аргументируют это тем, что малыш на уроках будет легче и быстрее усваивать материал.

Психологи считают, что начинать обучать чтению и письму можно, но только с 5-6 лет, а не с 3-4, как рассуждают некоторые. Почему? К этому возрасту, утверждают они, мозг ребенка достаточно окрепнет и разовьется.

Большинство педагогов считает, что специально не следует учить ребенка читать до школы. Для такого обучения необходимо знание методики обучения, которой родители, как правило, не владеют, а педагогам потом приходится переучивать детей.

Конечно, есть и такие рассуждения, что не умеющий читать ребенок будет отставать от своих одноклассников в учебе, начнет комплектовать, у него пропадет интерес к учебному процессу. Но интерес к учебе может пропасть и у тех, кто до школы научился читать и писать. Программа первых месяцев обучения станет ему неинтересна, с большой вероятностью ребенок заскучает и разленится.

Вывод напрашивается такой: если малышу интересно осваивать букварь, ему самому хочется научиться читать или писать, плохого здесь ничего нет. Особенно, если обучение проходит в игровой форме. Но если ребенок не научился ни читать, ни писать до школы – это вовсе не трагедия. Там его обязательно научат, учителя предусматривают в своем обучении ситуации, когда в классе есть не читающие дети и те, кто уже читает.

Чему необходимо научиться ребенку еще до школы?
Для развития внимания, памяти, моторики ребенок должен уметь:

• запоминать стихи;
• считать до 10 и обратно;
• решать маленькие задачи на сложение и вычитание;
• пересказывать маленькие рассказы, сказки;
• рисовать;
• складывать пазлы и мозаику;
• заниматься лепкой;
• пользоваться ножницами и клеем.

Этому обучают в детском саду, но вполне могут научить и родители, если малыш не ходит в детсад.

Что нужно знать и уметь при первом выходе «в свет»
Школа – это не детский сад, там другие установки, другие правила. Игровая деятельность перестает быть основной в жизни ребенка – ее место занимает деятельность учебная. Очень важно научиться контактировать и подружиться с одноклассниками, научиться усидчивости, концентрации на учебных задачах.

Ребенок должен учиться самостоятельности, уметь без помощи мамы быстро и правильно одеваться, содержать свои вещи в порядке. Нужно научиться ориентироваться, не теряться, не паниковать, если в какой-то ситуации рядом не окажется взрослых.

Для этого он должен знать:

• свое имя и фамилию, возраст, год рождения;
• название своей школы и ее адрес;
• фамилию, имя, отчество родителей;
• домашний адрес и телефон;
• правила дорожного движения, дорожные знаки;
• ориентироваться во времени;
• знать времена года, дни недели;
• уметь составить связный рассказ из нескольких предложений.

Дополнительные требования к родителям первоклассника
Необходимо перед школой проверить физическое состояние малыша, посетить логопеда, если есть проблемы с речью.

У ребенка должно быть оборудовано его рабочее место в комнате, собраны книги, тетради, ручки, карандаши.

Подготовка ребенка к школе – это очень ответственный, волнительный период. Ваш малыш становится первоклассником, а это серьезное испытание и для вас, и для него. Так что удачного старта!

От того, как будет чувствовать себя ребенок, поднимаясь на первую ступеньку лестницы познания, что он будет переживать, зависит весь его дальнейший путь к знаниям В.А.Сухомлинский

10 "золотих правил" виховання щасливих дітей

Щаслива родина-щаслива дитина

1.Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Потім їх засвоїти набагато важче .Стимулюйте інтелект дитини. Створивши сприятливі умови, можна підвищити розумовий розвиток дитини . Тому - не гайте часу. Пізніше це зробити неможливо.

2. Формуйте самоповагу. Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати і навіть зазнавши невдачі, все-таки перемагати. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати , що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.

3. Навчіть дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: • щира любов до батьків дає відчуття захищеності; • приязне ставлення до навколишніх, не лише до близьких і рідних; • зовнішня привабливість: одяг, манери; • можливість спостерігати правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, вчителів, ровесників. • Висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі; • Мати хоча б середній запас слів, вміти підтримувати розмову.

4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "залежною" від комп’ютера чи телевізора. Телевізор, комп’ютер, як злі чаклуни, здатні красти в дитини години, дні й роки . Надмірне сидіння перед телевізором чи комп’ютером гальмує в дітей розвиток мовлення. Діти стають нервовими, миттєво реагують дією, не намагаючись осмислити та обговорити події. Потрібно залучити дітей до занять спортом, музикою, читанням, корисною роботою, тощо.

5. Виховуйте відповідальність і порядність. Не лише повсякчас пояснюйте, що таке добре, а що – погано, а й закріплюйте гарні звички, карайте за негідні вчинки, тільки не різкою. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка батьків, а пізніше ровесників.

6. Навчіть дитину шанувати сім’ю.Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя . Діти мають бачити все тільки добре та розуміти "хочу"і "треба". Любов і повага між членами родини краще за будь-яку лекцію дадуть зрозуміти дитині, що сімейне життя – це,насамперед, рівноправність у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання зробити для неї добро, виявляти ніжність та взаємну повагу.

7. У кожної дитини має бути гарний друг. Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири й поведінку. Батьки спрямовують і зміцнюють цю дружбу та дбають про якнайширше коло знайомств із ровесниками з благополучних сімей.

8. Будьте вимогливими. Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги:дотримуватися порядку у домі, організовувати своє дозвілля, гідно поводитися. Не будьте тиранами . Запам’ятайте, що відповідальними, розумними й слухняними діти стають не одразу. На це треба витратити роки.

9. Привчайте дитину до праці. Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, заповніть їх життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху . Нехай вчаться долати труднощі.

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках. Беруть участь у сімейних нарадах . Нехай якнайраніше привчаються робити щось для інших, особливо, те, що в них добре виходить.

Без таблеток і мікстур

Найзначніше почуття в нашому тілі – відчуття дотику, пише Лайонел Тейлор (Л. Тейлор. “Сходи людського життя»). Усвідомлюючи необхідність добрих, ласкавих, ніжних дотиків в нашому житті і величезний дефіцит їх, я хочу запропонувати батькам неважкі вправи, які можна виконувати разом зі своїми дітьми. Ці вправи допоможуть вашій дитині, коли вона втомлюється або хворіє.
У кожну вправу входять три важливих компоненти: дотик, слово і образ. Вони відіграють значну роль в повсякденному житті.

ДОТИК

Дотик – це не просто поверхневе фізичне торкання ділянки шкіри. Нерідко він справляє на людину сильний емоційний вплив. У шкірі людини розташовано близько п’яти мільйонів тактильних рецепторів. Вся інформація про різноманітні дотики надходить у головний мозок людини.

Дружня долоня на плечі може нормалізувати кров’яний тиск. Якщо ви попросите близьку людину покласти одну долоню вам на лоб, а іншу – на шию, під підборіддя, то через кілька хвилин відчуєте, що позбулися від сильної втоми або стресу. Дотик стимулює підвищений викид в організм ендорфінів – природних знеболюючих засобів. Тому, коли мати обнімає обдертого коліно дитини і обіцяє, що біль скоро вщухне, його біль дійсно вщухає. Безперервне тривале прогладжування може дати ще більший ефект. Масаж здатний поліпшити лімфообіг, а отже, і роботу імунної системи організму, і знизити рівень так званих стресових гормонів.

Вправа «Тополиний пух». Ця вправа може допомогти знизити температуру тіла у дитини, зняти стрес і полегшити біль. Нехай ваша дитина лежить в зручній для нього позі. Почніть з м’яких, ніжних, повільних дотиків до тіла. Нехай ваші дотики будуть хаотичними. Доторкніться до голови, потім до п’яти. Поки одна ваша долоня лежить на тілі дитини, інша плавно переноситься на нове місце, наприклад на лікоть , а потім на животик. Успішність і дієвість цієї вправи залежить від дотримання таких принципів: 1. Не метушіться. Будь-які дотики, будь-які взаємодії з тілом повинні бути спокійними. 2. Всі дотику, руху, взаємодії з тілом повинні бути мінімальними за силою і амплітудою. 3. Дуже важлива внутрішня готовність до роботи з тілом. У вас повинні бути не тільки ніжні руки, але і спокійний, врівноважений стан. Ви – одне ціле з вашою дитиною, яка чутливо реагує на найменші зміни вашого настрою. Краще не робити того, до чого ви не готові. Живіть в тому, що ви робите. Лише в цьому випадку вправа буде максимально ефективною.

СЛОВО

Не тільки дотик матері, але і її ласкаві слова здатні полегшити біль, зняти напругу, поліпшити настрій дитини. Тому я пропоную вам разом з дотиками що-небудь розповідати дитині (невелика розповідь з приємними образами, казка).

Мозок як дитини, так і дорослого в стані розслаблення, релаксації підсвідомо вбирає в себе зміст позитивних тверджень і змінює стереотипи нашої поведінки. Розкажіть своїй дитині м’яким, спокійним голосом, як вона гуляє в казковому лісі. Що вона чує, які звуки її оточують. Було б дуже добре, якби під час вправи звучала спокійна музика без слів. Розкажіть дитині, що вона бачить, які дивовижні місця її оточують. Опишіть, як м’який тополиний пух торкається його. Метафора і ваші дотики розслаблять і заспокоять тіло. При температурі використовуйте метафору – м’якого прохолодного сніжку. А якщо у вашої дитини астма або алергія, то замість метафори «тополиний пух» використовуйте «промінчики сонця» або «крапельки води». Втім, я думаю, що ваша фантазія сама підкаже, яка метафора підійде найбільше. І, будь ласка, не забувайте, що хвороба вашої дитини – це сигнал до того, що йому не вистачає вашої уваги.

ОБРАЗ

Дотик і слово викликають у свідомості дитини образ. Яким він буде, багато в чому залежить від вас. Позитивний образ здатний допомогти організму. «Образ – завжди сигнал і має біологічне і соціальне значення, визначає реакцію зближення або відходу від подразника, а також траєкторію, силу, швидкість, рух, просторову локалізацію. Людина відчуває пізнавально-естетичну потребу у відчуттях. У ці потреби закладено основу розумового та естетичного розвитку особистості, повнота відображення світу і ставлення до нього». У нашому випадку ми маємо справу з чуттєвим чином. У людей з багатою фантазією, коли вони представляють, наприклад, ситуацію загрози, може спостерігатися збільшення частоти пульсу, збої в диханні, підвищення кров’яного тиску, виділення поту. На тому, що між образом, що виникають у людини, і його органічним станом існує зв’язок, базуються багато психотерапевтичних дій. Трансформувавши образ, психотерапевт може не тільки позбавити пацієнта від болю, нав’язливих думок, але і вивести його з депресії, допомогти зберегти душевну рівновагу.

Як сказала мені одна мама, яка проходила у мене навчання: «Ми шукаємо порятунку в дорогих мікстурах і таблетках, забуваючи про те, що володіємо такими потужними засобами, як дотик і слово!» Вправі «Тополиний пух» ви можете навчити вашої дитини, який з великим задоволенням буде робити його для вас. Дію цього вправи ви можете спробувати на дружині або батьків. Повірте, результати вас здивують. Довіра, підтримка і любов – невід’ємна частина вправ. Можливо, ці відчуття стануть і частиною вашого життя.

Марина КЕВБРІНА.

Сучасна притча «Купити час батька»

Як-то раз один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і засмиканий, і побачив, що в дверях його чекає п’ятирічний син.

– Папа, можна в тебе дещо запитати?

– Звичайно, що трапилося?

– Тату, а скільки ти заробляєш?

– Це не твоє діло! – обурився батько. – І потім, навіщо це тобі?

– Просто хочу знати. Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш за годину?

– Ну, взагалі-то, 500. А що?

– Тату, – син подивився на нього знизу вгору дуже серйозними очима. – Тату, ти можеш зайняти мені 300?

– Ти питав тільки для того, щоб я тобі дав грошей на яку-небудь дурну іграшку? – закричав той. – Негайно марш до себе в кімнату і лягай спати! Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшно втомлююся, а ти так безглуздо поводишся.

Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері. А його батько продовжував стояти в дверях і злитися на прохання сина. «Та як він сміє питати мене про зарплату, щоб потім попросити грошей?» Але через якийсь час він заспокоївся і почав міркувати розсудливо: «Може, йому дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та біс із ними, з трьома сотнями, адже він ще взагалі жодного разу у мене не просив грошей». Коли він увійшов до дитячої, його син вже був в ліжку.

– Ти не спиш, синку? – запитав він.

– Ні, тато. Просто лежу, – відповів хлопчик.

–Я, здається, дуже грубо тобі відповів, – сказав батько. – У мене був важкий день, і я просто зірвався. Прости мене. Ось, тримай гроші, які ти просив.

Хлопчик сів в ліжку і посміхнувся.

–Ой, тату, спасибі! – радісно вигукнув він.

Потім він заліз під подушку і дістав ще декілька зім’ятих банкнот. Його батько, побачивши, що у дитини вже є гроші, знову розсердився. А малюк склав всі гроші разом і ретельно перерахував купюри, а потім знову подивився на батька.

– Навіщо ти просив грошей, якщо вони у тебе вже є? – пробурчав той.

– Тому що у мене було недостатньо. Але тепер мені якраз вистачить, – відповіла дитина. – Тату, тут рівно п’ятсот. Можна я куплю одну годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше, я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами.

Кiлькiсть переглядiв: 105

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.